Закінчення податкового мораторію - до чого готуватися платникам податків та як захистити свої права?

Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №8401 про скасування з 1 липня 2023 року єдиного податку 2% та інших пільг для підприємців – до чого готуватись бізнесу?

Уже ні для кого не є секретом наявність у Верховній Раді України законопроекту № 8401 від 31.01.2023, яким передбачається внесення змін, зокрема, до Податкового кодексу України, що направлені на виконання Україною зобов’язань в рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику від 08 грудня 2022 року. Війна війною, але взяті на себе зобов’язання наша Держава виконує, тим паче якщо це пов’язано із подальшою співпрацею із МВФ. 

Важливим та знаковим цей законопроект є тому, що ним фактично скасовуються майже усі податкові преференції та обмеження контролюючих органів, що були запроваджені з метою підтримки бізнесу у зв’язку із повномасштабним вторгненням росії.

29.05.2023 вказаний законопроект прийнято Верховною Радою України лише за основу, але, як наголошують усі експерти та політологи, його прийняття у другому читанні та підписання Президентом України є лише справою часу.

Враховуючи, що метою законопроекту є повернення взаємовідносин між Державою та платниками податків на «довоєнні рейки» із 1 липня цього року – то й його прийняття у цілому набрання чинності, ймовірніше за все, відбудеться до кінця червня.

На що варто очікувати? Відповідно до тексту законопроекту пропонується скасувати, зокрема:

• можливість для ФОП та юридичних осіб бути платниками єдиного податку із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2 %;
• мораторій на проведення більшості документальних перевірок та зупинення перебігу строків визначених ПКУ – строків подання податкової звітності, строків проведення перевірок, строків отримання податкової інформації контролюючими органами, строків проведення процедури адміністративного оскарження тощо);
• незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства (враховуючи порушення законодавства щодо ЄСВ).

Щодо повернення документальних перевірок. Звісно ж основним болем бізнесу є повернення більшості документальних перевірок (як планових, так і позапланових). Проте, відповідним законопроектом пропонується внести до Податкового кодексу України положення, відповідно до яких документальні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного:

• доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування;
• доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації;
• проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

При цьому встановлено, що у разі відсутності одночасно усіх вказаних вище умов безпечного проведення перевірок, документальні перевірки, які були розпочаті, але не можуть бути завершені у зв'язку із такою відсутністю умов їх безпечного проведення, можуть бути зупинені до усунення перешкод для їх проведення, а таке зупинення перериває перебіг строку проведення перевірки – то ж якщо будуть мати місце відповідні обставини, платникам податків слід ініціювати зупинення відповідних перевірок.

Першими «під удар» ревізорів контролюючих органів потраплять платники податків:

• у яких документальні перевірки були розпочаті, проте які були зупинені;
• які зазначені у плані-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік.

Нагадаємо, що за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/642254.html знаходиться опублікований ДПС План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік.

Що ж робити у випадку, якщо знайшли своє підприємство у плані-графіку?

Щодо першочергових дій, то ми б радили встановити підстави правомірності включення підприємства до плану-графіку, адже саме це і є тією «відправною точкою», із якої починається правомірність процедури перевірки. Приблизний алгоритм дій такий:

• направити відповідні запити до контролюючих органів;
• проаналізувати отримані дані на предмет правомірності (обґрунтованості) включення до плану-графіку;
• у випадку неправомірності включення до плану-графіку – готувати відповідну стратегію із захисту компанії від надмірного податкового контролю та протиправних дій.

 «Чому це важливо?» –  по-перше, існує можливість у судовому порядку оскаржити відповідну дію, а по-друге, у подальшому, при оскарженні рішень контролюючих органів, прийнятих за наслідком проведення перевірок, можна посилатися на відповідні факти – адже процедурні порушення та надмірний податковий контроль у деяких випадках призводять до протиправності рішень, прийнятих за результатами протиправних перевірок. Очевидно, якщо не було підстав для проведення перевірки та не була витримана відповідна процедура, то й ні про які штрафи не може бути й мови.  

Слід зауважити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду (постанова від 21.02.2020 по справі № 826/17123/18) незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки – переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Тобто, якщо платник податків зможе довести суду очевидну протиправність призначення відповідної перевірки (відсутність підстав для проведення перевірки, грубі порушення процедури проведення перевірки тощо) – суд навіть не буде вивчати та аналізувати порушення, виявлені ревізорами, а скасує відповідні рішення контролюючих органів через наявність відповідних порушень на етапі перевірки.

Податкові перевірки несуть за собою велику кількість ризиків, зокрема:

• втрату гудвілу;
• значні донарахування із податків та застосування штрафних санкцій;
• ініціювання правоохоронними органами кримінальних проваджень та проведення слідчих дій стосовно посадових осіб підприємства та його контрагентів (обшуки, огляди, допити тощо).

Для мінімізації цих ризиків радимо звертатися за правовою допомогою до податкових юристів одразу після виявлення відповідних фактів, що можуть свідчити про можливість податкового контролю (отримання запиту, виявлення себе у плану-графіку тощо), адже, як показує практика, залучення кваліфікованого юриста на ранніх стадіях взаємодії із контролюючими органами значно збільшує вірогідність отримання платником податків позитивного рішення за наслідками проведення податкового контролю. Не варто  намагатися повністю перекласти відповідну місію на головного бухгалтера чи свого інхаус-юриста – самолікування, як і в медицині, може зашкодити Вашому здоров’ю.

Владислав ГОЛОВАТЮК

Радник податкової практики ЮРИДИЧНОЇ ФІРМИ «РОБІНСОН ПАТМАН»